Робота з обдарованими учнями – один із пріоритетних напрямків роботи навчального закладу

Проблема обдарованості в наш час стає все більш актуальною. Це насамперед пов’язано із потребою суспільства в неординарних творчих особистостях. Раннє виявлення, навчання і виховання обдарованих і талановитих дітей є одним із головних завдань удосконалення системи освіти. Нерідко творче мислення обдарованої дитини розглядається як відхилення від норм або негативізм.

Для збереження інтелектуального потенціалу який є показником духовного і матеріального розвитку країни дедалі актуальнішою стає проблема навчання і розвитку обдарованих дітей.
У соціально-педагогічній науці немає єдиного підходу до визначення обдарованості, хоча ця проблема завжди привертала увагу вчених. А. Й. Капська вважає, що обдарованість — специфічне поєднання здібностей високого рівня, а також інтересів і потреб особистості, яке дозволяє виконувати певну діяльність на якісно вищому рівні, що відрізняється від умовного "середнього рівня"
Н. А Карпенко притримується думки, що обдарованість – це індивідуальна особливість, яка має місце, вже при народженні дитини і характеризується більш високим рівнем її досягнень в якійсь діяльності у порівнянні з досягненнями інших дітей цього ж віку; більш високою, ніж у її ровесників, при інших рівних умовах, сприйнятливістю до учіння і більш вираженими творчими проявами; доволі стійкими особливостями саме індивідуальними проявами неабиякого інтелекту, що з віком зростає.
Колектив училища у своїй роботі враховує наступні особливості обдарованих учнів:
 Обдарованих відрізняє висока чутливість у всьому, у багатьох високо розвинене почуття справедливості, вони здатні чутливо вловлювати зміни в суспільних відносинах, нові віяння часу в науці, культурі, техніці, швидко і адекватно оцінювати характер цих тенденцій у суспільстві.
 Друга особливість – безперервна пізнавальна активність і високо розвинений інтелект дають можливість отримувати нові знання про навколишній світ.
 Більшості обдарованих властиві велика енергія, цілеспрямованість та наполегливість, які в поєднанні з величезними знаннями і творчими здібностями дозволяють втілювати в життя масу цікавих і значущих проектів.
Форми роботи з обдарованими учнями:
  групові заняття з обдарованими учнями;
  робота за індивідуальними планами;
  факультативи;
  гуртки за інтересами;
  дослідницька діяльність в межах предмету, професії;
  участь в олімпіадах, конкурсах.
Для успішної роботи з обдарованими учнями необхідне усвідомлення важливості цієї роботи кожним членом колективу, посилення уваги до проблеми формування позитивної мотивації до навчання; створення та постійне вдосконалення методичної системи роботи з обдарованими дітьми.
Обдарованість — це не лише своєрідне поєднання здібностей людини, а й своєрідний сплав її особистісних якостей. Розвиток і виховання обдарованих дітей вирішує проблему формування творчого потенціалу суспільства. Виховати з обдарованої дитини особистість, адаптовану до складностей сучасного життя, досить важко.
Відомий психолог Л. Виготський говорив так: «Лише те навчання є добрим, яке передує розвиткові дитини, тобто спонукає дитину до життя, пробуджує та приводить у дію низку внутрішніх процесів розвитку».

ЛІТЕРАТУРА
1. Соціальна робота: технологічний аспект: навч. Посіб. / За ред. проф. А.Й. Капської. - К.: Центр навчальної літератури, 2004. - 352 с.
2. Карпенко Н. А. Дитяча обдарованість як соціально-психологічна проблема [Електронний ресурс] / Н. А. Карпенко // Науковий вісник серія психологічна.:зб. наук. праць – 2008. - №1. – С. 2 – 3. Режим доступу http://archive.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Nvldu/2008_1/karpe nkonm.pdf