понеділок, 19 грудня 2016 р.

Виховна година з елементами тренінгу

Тема: Як спілкуватися продуктивно
Мета: Розкрити сутність відповідальної поведінки та навчити учасників виховної години її основним прийомам.
Поняття для засвоєння підлітками: пасивна, агресивна, відповідальна поведінка.
Форма проведення: заняття з елементами тренінгу.
Обладнання: проектор, презентація, відеоролики, бланки анкет, картки з інформаційними повідомленнями (описами поведінки), інформаційні матеріали-пам’ятки (глосарій, пам’ятай, правила гарного співбесідника, різновиди поведінки)
                                    Хід виховної години


1. Розповідь для активізації уваги учасників. Мотивація.

Через рік ви закінчуєте училище і підете в доросле життя. Ваша професія має справу з багатьма особистостями з різними характерами і темпераментами. Дуже хотілось би, щоб ви в майбутньому позбавили себе від конфліктів на роботі та й в особистому житті також. І сьогодні ми спробуємо надати вам поради:
як спілкуватися продуктивно;
чути інших і доносити свої думки;
поважати себе та інших.
Отже, тема нашого виховної години – Як спілкуватися продуктивно. Викладач зачитує притчу про Рай і Пекло на фоні відеоролика.
ІСТОРІЯ ПРО РАЙ І ПЕКЛО
Якось один іудейський мудрець звернувся до Господа з проханням показати йому рай та пекло.
Господь погодився і відвів мудреця до великої кімнати, посеред якої стояв величезний казан з їжею, а навколо нього ходили і плакали голодні та нещасні люди. Вони страждали, бо не могли поїсти, хоча в руках у них були ложки. Але ручки цих ложок були дуже довгі - довші за руки.
«Так, це справді пекло», - сказав мудрець.
Тоді Господь відвів мудреця до іншої кімнати, що була точнісінько така, як перша. Посеред цієї кімнати стояв такий самий казан з їжею, а люди, що були в кімнаті, тримали точнісінько такі самі ложки. Але люди ці були ситі, щасливі й веселі.
«Так це ж рай!» - вигукнув мудрець.
Запитання для обговорення
Що відрізняло людей в одній кімнаті від тих, що були в іншій!
Що зробили щасливі люди і були в змозі зробити нещасні!
Що допомогло людям у раю бути щасливими!

2. Мозковий штурм «СПІЛКУВАННЯ - ЦЕ...»

Усі відповіді учасників записуються на фліп-чарті. Після цього викладач узагальнює їх разом з підлітками. В ході мозкового штурму учасники можуть висловитися щодо «конфліктного спілкування». Викладач має обговорити цей момент і підвести підлітків до висновку, що конструктивно вирішити будь-яку проблему можна, лише ефективно спілкуючись.
Отже, спілкування –це взаємодія двох або більше людей, складовими якої є обмін інформацією пізнавального або афективно-оцінювального характеру; задоволення потреби людини в контактах з іншими людьми.

3. Вправа «КОЛО ЗНАНЬ»
Мета: навчити підлітків швидко й ефективно самостійно засвоювати та достовірно передавати інформацію, познайомити з різними моделями поведінки.

Хід вправи
Викладач готує три стосики маленьких аркушів паперу різного кольору. У кожному з них позначає мітками X і О по два аркуші.
Учасники об'єднуються у три групи (за кількістю карток). Кожна група протягом 5 хв. вивчає інформацію зі своєї картки. Після цього по два учасники з кожної групи (ті, у кого аркуші з позначкою X) йдуть (за годинниковою стрілкою) до іншої групи, де протягом 5 хв. передають свою інформацію з опрацьованої картки та вислуховують інформацію команди. Далі по два учасники з кожної групи (в яких картки з позначкою О) переходять до іншої групи (проти годинникової стрілки) і обмінюються інформацією. Після цього викладач обговорює з учасниками отримані знання.
Для кращого засвоєння матеріалу після опитування викладач роздає ілюстративний матеріал «Різновиди поведінки».

РОЗДАВАЛЬНИЙ МАТЕРІАЛ ДО ВПРАВИ

КАРТКА 1
ПАСИВНА ПОВЕДІНКА
(Загальна характеристика)
1. Пасивні люди порушують свої права через:
- ігнорування особистих інтересів;
- постійне домінування бажань та думок інших над власними переконаннями та потребами;
- невпевненість у правомірності своїх потреб та запитів, із почуттям провини перед іншими;
- придушення власних почуттів;
- невисловлювання своїх думок та переконань.
2. Такі люди реально не управляють своїм життям. Вони дозволяють іншим приймати рішення за них.
3. Пасивні люди бояться розчарувати інших.
4. Вони почуваються безпорадними, безпомічними.
Вони ніби кажуть:
«Ви можете не звертати на мене уваги. Мої думки, почуття, потреби менш важливі, ніж ваші. Я виявляю себе, лише коли роблю щось для інших».
За цим стоїть:
«Турбуйся про мене, приймай рішення за мене. Чи будеш ти до мене добре ставитись, якщо я буду відповідальним? Я хотів би за всяку ціну уникнути прикрощів».
Мета:
Заспокоїти інших, уникнути конфліктів та неприємностей за будь-яку ціну.
Вигода пасивної поведінки:
Інші симпатизують таким людям, їх рідко звинувачують у якихось невдачах (тому що вони не беруть на себе відповідальності). Інші турбуються про них, захищають їх. Вони вдало уникають конфліктів.
Негативні результати:
Людина підпорядковує себе іншим і намагається подати себе так, щоб сподобатись; інші ставлять до неї свої вимоги, і стосунки розвиваються в тому руслі, яке цій людині не до вподоби, вона відчуває дискомфорт. Постійно придушуючи певні почуття, які   кимсь  не   приймаються   (наприклад,   розчарування,   гнів), людина стає неспроможною висловити й інші емоції - любов, повагу, симпатію.
Прояви:
- відсутність реакції на події; часте мовчання;
- труднощі з поясненням причин поведінки;
- часті вибачання м'яким тихим голосом;
- мова не дуже чітка;
- тримається дещо зсутулено, часто повертається спиною до інших;
- стиснуті руки або одна рука стискає іншу;
- сміх у ситуаціях, коли природним є вияв незадоволення чи гніву;
- часто закриває рот рукою;
- використання фраз: «Я не знаю...», «Якщо ти можеш...», «Якщо це тебе не обтяжить...», «Але роби, як ти хочеш», «Я б хотів, але...».
4. Ситуативні вправи
Мета: закріпити теоретичний матеріал про різновиди поведінки.
Оснащення: картки з описами проблемних ситуацій

Хід вправи
Учасники об'єднуються у 2 підгрупи (бажано з тими, з ким найменше спілкувалися під час виховної години). Кожна підгрупа отримує одну картку з проблемною ситуацією. На обговорення в підгрупах відводиться 5 хв. На загальне обговорення - 10 хв.

СИТУАЦІЯ 1
Батьки Антона переїхали на нову квартиру, і він перейшов в іншу школу. Спочатку Антон почувався ніяково в компанії однокласників, які поводилися досить упевнено і здавалися старшими, ніж його друзі. Але потім він потоваришував з однокласниками, і вони часто зустрічались. Якось, коли вони зібрались, Антону запропонували спробувати «серйозний» наркотик. Один із хлопців лише весело і таємниче посміхався у відповідь на питання: «Де ти його взяв?» Наркотик треба було вколоти у вену. Шприц був лише один, і більшість хлопців поспішали вколотися. Думаючи про небезпеку і не маючи бажання пробувати наркотик, Антон хоче піти.
Варіант відповіді Поведінка

пасивна агресивна відповідальна
«Ви що, не думаєте, що робите? Це ж дуже небезпечно!»
«За півгодини я повинен іти на карате, а там залізна дисципліна»
«Я не хочу його пробувати»


СИТУАЦІЯ 2
З початку 11-го класу Ліна пішла на підготовчі курси з іноземних мов і познайомилась там із хлопцем. Андрій був не тільки розумним, а й дуже привабливим. Через деякий час вони почали зустрічатися. Ліні здавалося, що Андрій і є той самий казковий принц, про якого вона мріяла ще з дитинства. Він дуже красиво залицявся до неї: запрошував у модні кінотеатри, на дискотеки. Одного разу, повертаючись із кіно, Андрій запросив Ліну до себе на «чашечку кави». Мовляв, батьки поїхали до родичів, і їм ніхто не заважатиме. Було вже досить пізно, і в плани Ліни зовсім не входило пити каву, та й натяки Андрія насторожили її.
Варіант відповіді Поведінка

пасивна агресивна відповідальна
«Ні, дорогенький! Знаю я вашу каву! Я ще піклуюсь про своє здоров'я.»
«Дякую. Я не хочу кави, я хочу додому»
«Я б із радістю, але ти ж знаєш,  які в мене суворі батьки! Не прийду вчасно -більше ніколи не пустять на вечірній сеанс »

5. Інформаційне повідомлення
«ЯК ПОВОДИТИСЯ ВІДПОВІДАЛЬНО»
Відповідальна поведінка виражається в тому, що людина відверто висловлює свої думки, почуття і переконання, не принижуючи почуттів і поглядів своїх співрозмовників. Така поведінка базується на тому положенні, що кожна людина має певні фундаментальні права.
У конфліктній ситуації відповідальна поведінка дає змогу досягти компромісу без зречення власної гідності і вартостей. Люди, що поводяться відповідально, в змозі сказати «Ні!» без докорів сумління, злості чи страху. Це є ключовим умінням в ситуаціях протистояння натискові, пресингу, маніпуляціям.
Відповідальна поведінка тримається на двох стовпах:
- почуття власної гідності і повага до самого себе;
- готовність виголосити і захистити власні права з одночас-ним прийняттям того, що інші теж мають на це право.
Почуття власної гідності і повагу до самого себе варто будувати на пізнанні своїх слабких і сильних сторін та на щирих контактах з доброзичливими до нас людьми.
Кожна людина має право:
1. Робити те, що вважає слушним, коли це не травмує когось іншого;
2. Захищати свою гідність за допомогою відповідальної поведінки, навіть якщо це ранить іншого, але без агресивних намірів;
3. Висловити іншому свої прохання і потреби, але за умови, що приймає право іншого відмовити;
4. Обговорити з іншою особою і з'ясувати права обох сторін у випадках, коли ці права не очевидні;
5. Скористатися своїм правом.
Головні прийоми відповідальної поведінки:
1. Відповідальна відмова
Відповідальна відмова - це відверта відмова, без обговорення; можливим є лише пояснення причин такого рішення.
Відповідальна відмова складається з трьох кроків.
Крок перший - сказати слово НІ!
Крок другий - сказати, ЩО ВИ НЕ ЗРОБИТЕ.
Крок третій - пояснити причини такого рішення, виходячи з власних планів, бажання, потреб і прав. Не потрібно обговорювати своє рішення і вживати формулювання типу «мушу» і «не можу».
Приклад: «Ні, я не піду з тобою на вечірку сьогодні. Я обіцяв сестрі піти з нею в кіно».
2. Заміна оцінювання на думку
Багато людей бояться оцінок, які їм дають інші люди, або надають цим оцінкам великого значення. Ми болісно переносимо, коли нас оцінюють, і зазвичай намагаємось довести свою правоту або розриваємо стосунки.
Оцінка є лише думкою про нас іншої особи, а кожен має право висловлювати свою думку на будь-яку тему. Найчастіше це не треба обговорювати, як ми не обговорюємо смаки. Відповідаючи на чиюсь оцінку, варто зробити це у такі три етапи:
- етап перший - говоримо, що ми відчуваємо у зв'язку з почутим про себе. Це може бути твердження «Я вражений» або «Мені прикро»;
- етап другий - підтверджуємо розуміння того, що саме такою є думка про нас іншої особи. Наприклад: «Я розумію, що ваша думка про мене є такою»;
- етап третій - самі оцінюємо себе в обговорюваній сфері. Наприклад: «Я вважаю, що я відповідальна людина». І на цьому кінець. Не сперечатися, не переконувати і т. ін.
3. Пошук критики
Якщо критикується те, що ми робимо чи зробили, це для нас також буває болісним і тяжким для прийняття. Досить часто така критика виражається у формі загальної оцінки і не дає достатньо шансів на істотний захист. Тому також складно утриматись від будь-якої дискусії, зрозуміти, що критика стосується певних конкретних речей.
З цією метою варто:
- сказати, що відчуваємо;
- дати знати, що ми розуміємо, про що говорить інша особа (перефразування);
- перепитати: «Що конкретно вам не подобається у моїй праці, справі?»
Останній пункт при потребі бажано повторювати доти, доки ваш партнер не почне перераховувати конкретні елементи поведінки, праці і т. ін. І лише після цього ми зможемо або аргументувати несприйняття критики, або прийняти рішення щодо зміни цього елемента своєї поведінки.
4. Вираження негативних почуттів і думок
Відповідальний спосіб вираження злості і негативної думки вимагає зосередження на тому, як саме ви хочете змінити небажану поведінку іншої особи. Ми маємо цілковите право на вираження своїх емоцій, але варто це роби¬ти, не травмуючи іншого. Цього можна досягти, якщо дотримуватись таких трьох етапів:
- етап перший - якщо чиясь поведінка нам перешкоджає, звертаємо його увагу на це і просимо змінити поведінку. Наприклад: «Ви кричите. Прошу перестати, бо це заважає мені зрозуміти те, що ви кажете»;
- етап другий - якщо хтось і надалі не змінює поведінки, виражаємо своє роздратування і вдруге робимо наголос на проханні змінити поведінку. Наприклад: «Мене нервує те, що ви і далі кричите. Прошу перестати»;
- етап третій - якщо ця особа не реагує, інформуємо її про свій намір, коли вона і надалі буде поводитись так само. Наприклад: «Якщо ви не перестанете кричати, ми більше не розмовлятимемо»;
- етап четвертий - якщо ситуація не змінюється, робимо те, що пообіцяли.

6. Мозковий штурм «ЩО ЗАВАЖАЄ ЛЮДЯМ ПОВОДИТИСЯ ВІДПОВІДАЛЬНО?»
Викладач пропонує учасникам висловити свої думки про те, що заважає людям поводитися відповідально, і записує відповіді на плакаті.
Перешкоди на шляху до відповідальної поведінки
Це дуже небезпечно – говорити те, що хочеш
Тільки егоїсти роблять те, що хочуть
Якщо я буду відповідальний, я можу посваритися з друзями
Мені соромно говорити те, що я думаю насправді
Якщо хтось відмовляє мені, це означає, що я йому не подобаюсь
Близькі люди повинні розуміти це самі.
Люди повинні тримати свої почуття при собі.
Я не хотів би говорити про свої думки й почуття, бо не хочу турбувати інших своїми проблемами.

7. Вправа «Я ВМІЮ СКАЗАТИ НІ» (20 хв.)
Мета: тренувати навички відповідальної поведінки.
Оснащення: картки з описом проблемних ситуацій
Хід вправи
Усі учасники об'єднуються у три підгрупи. Кожна отримує картку зі своєю ситуацією. Через 10 хв. учасникам потрібно запропонувати кілька варіантів відповідальної поведінки в поданій ситуації. Після цього викладач проводить обговорення запропонованих варіантів відповідей з урахуванням ознак та проявів відповідальної поведінки.
Приклади ситуацій:
1. Друг (подруга) пропонує піти на дискотеку, а ви не в настрої.
2. Ваш друг (подруга) пропонує разом піти в гості до його (її) друзів, які вам не подобаються.
3. Друг (подруга) просить вас дати послухати музичні диски, а ви не хочете давати.

8. Прикінцеве слово «ВСЕ ЗАЛЕЖИТЬ ВІД ТЕБЕ» (5 хв.)
Колись давно у древньому Китаї жив дуже розумний, але дуже пихатий мандарин (знатний вельможа). Весь день його складався з примірок багатого вбрання та розмов з підданими про свій розум... Так минали дні за днями, роки за роками... Аж ось пройшов по всій країні поголос, що неподалік від кордону з явився мудрець, розумніший за всіх на світі. Дійшов той поголос і до нашого мандарина. Дуже розлютився він: хто може називати якогось там ченця найрозумнішою людиною у світі!? Але виду про своє обурення не подав, а запросив мудреця до себе у палац. Сам же задумав обдурити ченця: «Я візьму в руки метелика, сховаю його за спиною і запитаю, що в мене в руках - живе чи мертве. І якщо чернець скаже, що живе - я роздушу метелика, а якщо мертве - я випущу його...» І ось настав день зустрічі. У пишній залі зібралося багато людей, всім хотілося послухати словесний поєдинок найрозумніших людей у світі. Мандарин сидів на високому троні, тримав за спиною метелика і з нетерпінням чекав приходу ченця. Аж ось двері відчинилися, і до зали ввійшов невеличкий худорлявий чоловік. Він підійшов до мандарина, привітався і сказав, що готовий відповісти на будь-яке його запитання. І тоді, зло всміхаючись, мандарин проказав: «Скажи-но мені, що я тримаю в руках - живе чи мертве?» Мудрець трохи подумав, усміхнувся і відповів: «УСЕ В ТВОЇХ РУКАХ!» Збентежений мандарин випустив метелика з рук, і той полетів на волю, радісно тріпочучи своїми яскравими крильцями.
Отже, лише від вас залежить, чи буде ваша взаємодія з іншими живою, яскравою, плідною, чи навпаки.
Сухоставець О.М., класний керівник групи №14
Овсієнко В.А., класний керівник групи №12

Немає коментарів:

Дописати коментар