ПАМЯТКА КЕРІВНИКАМ ГРУПИ щодо запобігання скоєння суїцидів серед учнівської молоді

Причини суїциду - це комплекс життєвих криз, які переживає підліток.
До них належать:

o Переживання образи, самотність, відчуженість, неможливість бути зрозумілим.

o Дійсна або вигадана втрата коханої, близької людини, ревнощі.

o Переживання, які пов’язані зі смертю рідних, розлученням батьків, неможливістю спілкуватися з батьками.

o Почуття провини, сорому, скомпрометованість, ображення самолюбства, каяття совісті, незадоволення собою.



o Страх покарання, небажання просити вибачення.

o Любовні невдачі, сексуальні ексцеси.

o Почуття помсти, злоби, протесту, погрози.

o Бажання привернути до себе увагу, викликати співчуття, уникнути небажаних наслідків хибного вчинку або складної життєвої ситуації..

o Співчуття або наслідування товаришам, героям книг чи фільмів.

o Психологічні особливості осіб, що скоїли суїцидальні вчинки:

o стереотипність поведінки та мислення, схильність до утворення надцінних ідей (усе або нічого);

o тенденція до самозвинувачення, безмірного перебільшення своєї провини;

o прояви підозри, необґрунтованих звинувачень на адресу рідних та близьких;

o байдуже ставлення до смерті (особливо трагічної) іншої людини.


Перед скоєнням суїцидального  вчинку стан особи характеризується:

o зниженням стійкості до емоційних навантажень;

o появою самооцінки, яка неадекватна власним можливостям (завищена, занижена, нестійка);

o проявом слабкості психічного захисту особистості.

Поведінка потенційного суїцидента:

• наполегливе прагнення досягти будь-що поставленої мети;

• невміння та небажання відступити чи знайти компромісне рішення.

Ознаки суїцідального ризику:

-стан депресії чи паранояльні тенденції;
-сильне хвилювання ;
-розмови про самогубство чи погроза здійснити його;
-наявність спроб самогубства у минулому;
-підвищена тривожність;
-відсутність «сенсу життя»;
-зловживання алкоголем чи психоактивними речовинами.


Для запобігання акту самогубства підлітка необхідно вжити наступних заходів:

1. Шукайте ознаки можливої небезпеки: суїцидальні погрози, депресію, значні зміни поводження, готування до наступного волевиявлення.
2. Прийміть суїцидента як особистість, опустіть можливість самогубства. Небезпека, що ви розгубитеся, перебільшивши потенційну погрозу, ніщо в порівнянні з тим, що хтось може загинути через ваше невтручання.
3. Установіть турботливі взаємини. Для того, хто почуває, що він марний , турбота й участь чуйної людини є потужними підбадьорливими засобами.
4. Будьте уважним слухачем.
5. Не сперечайтеся.
6. Ставте питання. Кращий спосіб втрутитися в кризу, це дбайливо поставити пряме запитання: “Ти думаєш про самогубство?”
7. Не пропонуйте невиправдані поради типу: “Нічого, нічого, в усіх є такі ж проблеми, як у тебе”.
8. Запропонуйте конструктивні підходи. Допоможіть визначити джерело психічного дискомфорту. Допоможіть людині висловитися. Запитаєте, як людина вирішувала подібні ситуації в минулому. Постарайтеся з'ясувати, що залишається позитивно значним для людини.

9. Вселяйте надію.
10. Оцінить ступінь ризику самогубства.
11. Не залишайте учня одного в ситуації високого суїцидального ризику.
12. Зверніться за допомогою до фахівця (практичного психолога, соціальні служби тощо).
13. Збережіть турботу й підтримку, якщо навіть критична ситуація не минула.
14. У розпалі стресового стану виникає гостре бажання поговорити будь з ким, знайти співчуття і розуміння. Іноді можуть знадобитись і добра порада, і консультація, і ліки, і швидка допомога, але, як правило, шановні колеги, підлітки шукають розуміння й уважного співрозмовника!!!

Практичний психолог  СВПУ будівництва і дизайну         Біловол Л.В.